- князівський
- -а, -е, іст.Прикм. до князь 1), 2). Князівський рід. Князівський герб. || Належний князеві.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
князівський
Смотреть что такое "князівський" в других словарях:
князівський — прикметник князівський прикметник … Орфографічний словник української мови
великокнязівський — а, е, іст. Стос. до великого князя, великого князівства … Український тлумачний словник
гридь — князівський воїн … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дарбар — Князівський палац з кількох споруд у середньовічному Непалі, що розташований біля головної площі, навколо якої згруповані основні храми … Архітектура і монументальне мистецтво
Еловицкие — Еловицкий … Википедия
закнязювати — ю/ю, ю/єш, док. 1) Сісти на князівський престол, розпочати князівське правління – князювання. 2) розм. Розпочати безтурботне, великопанське, веселе й сите життя … Український тлумачний словник
стіл — I стола/ і сто/лу, ч. 1) Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками). •• Операці/йний стіл мед. спеціально обладнана платформа, на яку кладуть хворого для проведення хірургічної операції.… … Український тлумачний словник
великий — а, е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. •• Вели/ка ведме/диця сузір я Північної півкулі зоряного неба.… … Український тлумачний словник
княжий — а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський … Український тлумачний словник
огнище — а, с. 1) див. вогнище. 2) іст. Князівський дім … Український тлумачний словник
